У 2020 році Європейська комісія розпочала «хвилю реновації» у межах Європейського зеленого курсу для сприяння у боротьбі зі зміною клімату та досягнення нульового рівня викидів до середини століття. Ця політика спрямована на збільшення кількості будівель, модернізованих для покращення енергоефективності та екологічності. Вона є одним із заходів для виконання зобов’язань згідно з Паризькою кліматичною угодою — глобальним пактом щодо стримання зростання глобальної середньої температури значно нижче 2 °C.
Метою хвилі реновації є збільшення швидкості модернізації будівель у ЄС з 1% до 3% на рік. Це важливий крок, але Ханна Уусітало (Hanna Uusitalo), віцепрезидентка KONE з навколишнього середовища та сталого розвитку, стверджує, що можна зробити набагато більше.
«Ми маємо потребу, бажання та достатнє матеріальне забезпечення, — стверджує пані Уусітало. — Нам слід говорити про збільшення відсотка проєктів модернізації будівель до 7–10 на рік».
Модернізація приносить користь планеті та людям
Пані Уусітало зазначає, що модернізація — це більше, ніж звичайне зменшення споживання енергії в цих будівлях. Йдеться про модернізацію будівель з першочерговим врахуванням потреб людей. Оптимізація потоку людей в будівлі через встановлення нових ліфтів означає, що будівля буде здатна краще обслуговувати своїх користувачів у майбутньому та зможе уникнути застарівання.
Причини зростання темпів модернізації зрозумілі. Будівний сектор робить значний внесок у викиди парникових газів, які спричиняють зміну клімату, — на нього припадає 40% споживання енергії в Європі. Три чверті цієї енергії споживається під час експлуатації будівлі, а решта — під час виробництва будівельних матеріалів.
До того ж пані Уусітало посилається на дослідження 2017 року, за даними якого 97% наявних будівель у Європі потребують підвищення енергоефективності.
«Хвиля реновації розпочнеться поступово на багатьох рівнях, а потім — з часом — прискориться».
Рубен Зонневійлле (Ruben Zonnevijlle), керівник програми Нідерландської ради зеленого будівництва (DGBC), погоджується з необхідністю більш активної модернізації. Він також вважає, що Європейський зелений курс має розгортатися далі, якщо Європейська комісія хоче досягти встановленої мети скорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% порівняно з рівнем 1990 року до кінця десятиліття.
А втім, з його точки зору, відбувається рух у правильному напрямку.
«Ця хвиля, — каже пан Зонневійлле, — почнеться поступово на багатьох рівнях, а потім — з часом — прискориться». На початковому етапі виникатиме багато викликів, пов’язаних із впровадженням політики, і не в останню чергу із забезпеченням виконання закону на національному рівні. Щоб допомогти розгорнути політику реконструкції з підвищенням енергоефективності, Всесвітня рада із зеленого будівництва розробляє дорожні карти та інструменти, як-от стратегії досягнення відповідності будівель паризькій угоді та оцінки сталого розвитку.
Наші міста майбутнього вже існують
Хороша новина полягає в тому, що міста 2050 року вже побудовані. «Близько 80% будівель, які ми маємо сьогодні, все ще існуватимуть у 2050 році, — каже пані Уусітало. — Нам залишається лише зробити їх розумнішими, чистішими та вуглецево-нейтральними. Ми маємо робити це так, щоб модернізовані та перепрофільовані будівлі нічим не поступалися новим».
Успішна модернізація та перепрофілювання будівель починається з вивчення, оновлення та оптимізації потоку людей і доступності. «Концепція розумної готовності ставить потреби людей у центр модернізації, і тому спочатку доводиться попрацювати, щоб зрозуміти потік людей в офісах, лікарнях, готелях, місцях відпочинку — тобто у зонах, що об’єднують людей».
Оновлення спортивної арени Ті-Ді-Гарден у Бостоні (США) є яскравим прикладом модернізації із залученням багатьох розумних рішень оптимізації потоку людей, які адаптували будівлю до нових потреб сучасних відвідувачів.
«Близько 80% будівель, які ми маємо сьогодні, все ще існуватимуть у 2050 році. Нам залишається лише зробити їх розумнішими, чистішими та вуглецево-нейтральними."
Дуже важливо точно зрозуміти як саме люди використовують будівлю. Якщо вони використовують лише один поверх, то не варто витрачати енергію на інші поверхи, що залишаються порожніми», — додає пані Уусітало.
Вона вважає, що багато що залежить від міських адміністрацій і планувальників міського простору. Минулого року Комісія ЄС оголосила про проєкт, який передбачає перетворення 100 міст у кліматично-нейтральні міста до 2030 року. Ці міста стануть експериментальними екосистемами та допоможуть іншим містам здолати свій шлях до кліматичної нейтральності до 2050 року. Але найбільше пані Уусітало вразило те, що були отримані заявки від 400 міст. Тобто воля є!
Розумні ліфти забезпечують ефективне переміщення потоків людей і можуть навіть виробляти електроенергію
Одним з інноваційних способів зменшення викидів від ліфтів KONE під час модернізації будівлі є встановлення рекуперативних приводів, що збирають, зберігають і повторно використовують в будинку електроенергію, яка інакше була б втрачена. Системи управління також стають розумнішими. Ліфти можуть оптимізувати споживання енергії, коригуючи роботу залежно від таких факторів, як кількість відвідувачів і час доби. Удосконалені алгоритми також здатні групувати пасажирів, які йдуть на один поверх, зменшуючи кількість зупинок і мінімізуючи час роботи.
Пан Зонневійлле також високо оцінює замкнені технологічні цикли таких виробників, як KONE, які пропонують «вироби як послугу», включно з прогнозованим обслуговуванням і заміною компонентів після закінчення терміну служби. Це сприяє підвищенню енергоефективності та розвитку циркулярної економіки, наприклад, через відновлення цінних матеріалів, отриманих в процесі модернізації, переробки або зміни їх призначення та інтегрування в нові чи існуючі ланцюги створення вартості.
KONE вже працює зі своїми замовниками, намагаючись визначити нові циркулярні моделі. Існує потреба в вихованні, залученні та навчанні людей для реалізації нових циклічних підходів, максимального використання автоматизації, наборів даних і методів демонтажу важких деталей, а також механізмів швидкої взаємодії між покупцями та продавцями. Пані Уусітало порівнює майбутнє рішення з додатком для знайомств.
«Уявіть собі платформу для сприяння циркулярній економіці, — каже вона, — яка базується на штучному інтелекті та поєднує нові мережі створення вартості та ефективні види діяльності». Між іншим, зменшення споживання енергії у будівлі вимагає широкого використання такого обладнання, як сонячні батареї та теплові насоси, або модернізації системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (ОВКП). «Усі ці додаткові матеріали мають бути виготовлені, що саме по собі створює додаткові, так звані «втілені» вуглецеві викиди», — пояснює пан Зонневійлле.
Але з огляду на те, що збудовані будівлі вже спожили значну кількість втіленої енергії під час початкового зведення, реконструкція зазвичай забезпечує менший обсяг викидів, ніж знесення та нове будівництво. Саме тому реконструкція є необхідним кроком до сталого та екологічно безпечного майбутнього.